ЗАТВЕРДЖЕНО

 

 

                                                                                                             Директор ліцею:                                                     І.Шеверя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітня програма

 

Нижньоапшанського ліцею “Апша” Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області

на 2024-2025навчальний рік

 

(10-11 класи)

 

 

 

 

 

 

 

 

Схвалено

Протоколом педагогічної ради

№1

Від 30.08.2024

 

 

Пояснювальна записка

 

Освітня програма ліцею  (далі-ліцею) розроблена на виконання Закону України «Про освіту” та статті 10 Закону України «Про повну середню освіту”.

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації ліцеєм єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки між окремими предметами, курси за вибором тощо, зокрема їх інтеграцію, а також логічну послідовність їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів ;

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм; пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ліцею.

Навчальний план для 10-11-х класів ліцею розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково- обов’язкових предметів та профільних предметів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» ліцей формує з варіативних модулів (легка атлетика, футбол, баскетбол, волейбол, легка атлетика) відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази ліцею та кадрового забезпечення.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні; (години варіативної частини використані на підсилення інваріантної : в 10 та 11 класах (багатопрофільні) на вивчення математики, англійської та другої іноземної (німецької) мови.

Навчальний план для 10 класу, який буде працювати за науково- педагогічним проєктом «Інтелект України», на 2023-2024 навчальний рік складено з конкретизацією варіативної складової.

Навчальний план проєктних класів містить складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за науково-педагогічним проєктом "Інтелект України", посилену за рахунок варіативної складової.

З метою проведення пошукової та навчально-дослідної роботи в позаурочний час для учнів 10-11-х кл. організовується та проводиться пошуково-дослідницька робота.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

 

 

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування	Уміння:    ставити     запитання    і                  розпізнавати
	державною (і	проблему; міркувати, робити висновки на основі
	рідною — у разі	інформації, поданої в різних формах (у текстовій
	відмінності)	формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти,
	мовами	пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і
		письмово),    грамотно   висловлюватися                      рідною
		мовою; доречно та коректно вживати в мовленні
		термінологію    з     окремих    предметів,                          чітко,
		лаконічно   та    зрозуміло  формулювати                    думку,
		аргументувати, доводити правильність тверджень;
		уникнення невнормованих іншомовних запозичень
		у спілкуванні на тематику окремого предмета;
		поповнювати свій словниковий запас.
		Ставлення:   розуміння   важливості   чітких    та

 

		лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики

 

		для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення:           усвідомлення                               важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно- цифрова компетентність	Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію,                             аналізувати,                             контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у

 

		пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у	Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи

 

	сфері культури	національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо- естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності будуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей, як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека»,

«Підприємливість і фінансова грамотність», спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх буде враховано при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети, виходячи із наскрізних тем при вивченні, проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, між класові та загальноліцейні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором: інформатика, технології, мистецтво;

робота в проєктах в ліцеї передбачає формування в учнів навичок пошукової, дослідницької   та творчої роботи в групах. Як правило, робота над проектом проходить протягом навчального року.

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків (театральний, Web- дизайн, “Захісник рідного краю”) .

.

 

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

 

Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне залучення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. У процесі навчання не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного опанування нових знань, перевірки їх на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно - діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається після отримання базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року, розпочнуть здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Перелік   освітніх   галузей. Освітню  програму  укладено   за   такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних

навчальних програмах.

Рекомендовані  форми  організації   освітнього  процесу.   Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей; розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео- уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу здійснюватиметься не лише на традиційних уроках, а й на лекціях, конференціях, екскурсіях і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекція основних компетентностей, крім уроку відповідного типу, проводитиметься на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку проводяться навчально-практичні та практичні заняття, які поєднують виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні будуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. На цих заняттях учні можуть застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція передбачає обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія цілеспрямовано ознайомлює учнів з об'єктами та забезпечує спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Для учнів проводитимуться оглядові консультації, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

З метою проведення пошукової та навчально-дослідної роботи в позаурочний час для учнів 10-11 кл. проводиться пошуково-дослідницька робота.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей, крім уроку, може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально- практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, про виконання яких звітують перед учителем.

Практичні заняття та заняття з практикуму будуватимуться та проводитимуться з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують про виконану роботу.

Екскурсії в першу чергу повинні показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів, (можливо, поєднувати зі збором учнями в процесі екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

                 Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. Ліцей повність укомплектований необхідними кадрами для забезпечення освітньої діяльності.

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності. Всі учні 10- 11-х кл. будуть забезпечені підручниками, вчителі в своїй роботі використовують навчальні програми (додаток 1), підручники і навчально- методичні посібники, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

Якість проведення навчальних занять; моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Не останнє місце в роботі ліцею займають моніторингові дослідження, які і надалі будуть проводитися. З метою глибокої перевірки якості знань та якості перевірки цих знань учителями щороку проводиться:

Моніторинг успішності учнів (щомісяця);

Моніторинг результативності роботи вчителя (регулярно за окремим планом);

Моніторинг рівня адаптації учнів 10-х кл.

Моніторингякості знань учнів з тих предметів, які за планом внутрішнього контролю, підлягають  перевірці.

Одним з напрямком роботи педагогічного коллективу ліцею є робота з обдарованими та талановитими учнями. Така кропітка робота дає свої результати.

Учні ліцею постійно беруть участь у предметних олімпіадах, конкурсах, змаганнях тощо.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

Оновлення методичної бази освітньої діяльності; Основними завданнями щодо оновлення методичної бази освітньої діяльності ліцею є:

Модернізація системи науково-методичної роботи з педагогічними працівниками ліцею шляхом використання сучасних підходів щодо організації науково-методичної роботи;

Оновлення змісту і форм науково-методичної роботи з педагогічними кадрами ліцею шляхом активізації та здійснення інноваційної діяльності вчителя та впровадження нових педагогічних технологій, методик, інтерактивних форм і методів навчання дорослих;

Координація і науково-методичний супровід реалізації профільного навчання в старшій школі.

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

проводиться і буде проводитися постійно, відповідно до плану роботи ліцею на рік, перспективного плану розвитку ліцею та плану внутрішного контролю. Ці питання регулярно розглядаються на засіданнях педагогічної ради ліцею, методичнихоб’єднаннь (комісій),творчих групп тощо.

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища ліцею; Моніторинг стану сформованості освітнього середовища ліцею має на меті чіткий контроль розвитку освітнього середовища, в який входять учні, вчителі та батьки. Протягом 2022-2023н.р. було проведено соціально- психологічну роботу за такими напрямами: діагностичний, консультаційний, корекційно-відновлюваний та розвивальний, просвітницький, соціально- перетворювальний, організаційно-методичний, захисний, прогностичний. Моніторинг освітнього середовища навчального закладу забезпечує оптимізацію взаємодії суб’єктів освітнього середовища на всіх рвнях. Перспективними є дослідження щодо збору діагностичної інформації (психологічного стану дитини/вчителя, ціннісніорієнтації, емоційний клімат в класі/колективі) для зовнішнього та внутрішнього аналізу, а також соціально-педагогічний супровід дітей пільгових категорій.

Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників. Підвищення фахового і кваліфікаційного

рівня, методичної майстерності педагогічних працівників ліцею відбуваються завдяки:

системі методичної роботи в ліцеї,

навчанню на курсах підвищення кваліфікації, самоосвіті педагогічних працівників

відвідуванню педагогічними працівниками, за власним бажанням заходів за межами навчального закладу.

У системі методичної роботи заплановані заходи, які сприяють підвищенню кваліфікації та фахової майстерності педагогічних працівників. Це заходи з вивчення передового педагогічного досвіду та втілення їх у практику, поширення педагогічного досвіду педагогічних працівників, кооперативне і корпоративне навчання педагогічних кадрів, організація роботи авторських творчих майстерень тощо.

Освітня програма ліцею передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу за 5-денним навчальним тижнем.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002

№ 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Навчальний план складений з урахуванням гранично-допустимого навантаження.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично-допустимого навантаження учнів.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроки встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Таблиця 2

до Типової освітньої програми

 

Навчальний план

для 10 класів Нижньоапшанського ліцею «Апша»

(Біологічний профіль)

 

Предмети	Кількість годин  на тиждень у класах
	10
Базові предмети1	27 (29)
Українська мова	2
Українська  література	2
Зарубіжна література	1
Іноземна мова2	2
Мова і література корінного народу, національної меншини3	2
Історія України	1,5
Всесвітня історія	1
Громадянська освіта	2
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)	3
Біологія і екологія	5
Географія	1,5
Фізика і астрономія	3
Хімія	1,5
Фізична культура4	3
Захист Вітчизни	1,5
Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво)	3
Додаткові години 1 на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття	2
	36,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3

до Типової освітньої програми

 

Орієнтовна кількість навчальних годин для профільних предметів

 

Профільний предмет	Кількість годин на тиждень
	10 клас	11 клас
Українська мова	4	4
Українська література	4	4
Зарубіжна література	3	3
Іноземна мова	5	5
Друга іноземна мова	3	3
Мова і література корінного народу, національної меншини	5	5
Історія України	3	3
Всесвітня історія	3	3
Правознавство	3	3
Економіка	3	3
Алгебра	6	6
Геометрія	3	3
Фізика і астрономія	6	6
Біологія і екологія	5	5
Хімія	4	6
Географія	5	5
Інформатика	5	5
Технології	6	6
Мистецтво	5	5
Фізична культура	6	6
Захист Вітчизни	5	5

 

 

 

 

Таблиця 2

до Типової освітньої програми

 

Навчальний план

для 10 класів Нижньоапшанського ліцею «Апша»

(філологічний профіль)

Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
	10
Базові предмети1	27 (29)
Українська мова	4
Українська  література	4
Зарубіжна література	3
Іноземна мова2	2
Мова і література корінного народу, національної меншини3	2
Історія України	1,5
Всесвітня історія	1
Громадянська освіта	2
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)	3
Біологія і екологія	2
Географія	1,5
Фізика і астрономія	3
Хімія	1,5
Фізична культура4	3
Захист Вітчизни	1,5
Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво)	3
Додаткові години 1 на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття	2
	38

 

 

 

Освітня програма в обсязі 3 (двадцяти трьох) сторінок пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою.

 

30 серпня 2024 р.                              Директор